Олена Іванова (55) працювала архітектором у Кельні, проектувала центри для коней і в 2014 році добровільно зголосилася на військову службу як фотограф. Пізніше вона потрапила до Національного військово-історичного музею в Києві.
Повну інвазію в 2022 році вона вважає продовженням попередньої війни, тільки в іншому форматі. Можна було очікувати, що Росія нападе на Україну, так само як вона напала на Чечню і Грузію. Ми боремося за свою незалежність вже 30 років. Після Другої світової війни країни знову і знову піддавалися нападу, але світ не розумів, що відбувається.
https://youtu.be/vq1VEJladq0
Наш музей у Донецьку розташований на території, яка зараз окупована росіянами, тому ми перебуваємо в Краматорську. Це місто, транспортний вузол з великим залізничним вокзалом, також розташоване в Донецькій області. Звідти люди хотіли евакуюватися зі сходу України. На площі перед вокзалом було тисяча людей, а поблизу – близько чотирьох тисяч.
Вранці 8 квітня 2022 року росіяни навмисно обстріляли їх касетними боєприпасами, які вибухають у повітрі. 57 людей загинули, 131 або більше були поранені. Це були цивільні особи. Їх вбили за те, що вони були українцями.
На прохання міської ради я спроектував пам’ятник, який увічнює пам’ять про цих цивільних жертв росіян. Роман Шварцман, який виступив на початку цього року в німецькому Бундестазі з нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту, сказав: «Тоді вони хотіли нас вбити, бо ми були євреями, сьогодні вони хочуть нас вбити, бо ми українці».
Після німецької окупації прийшла радянська окупація. Українська Повстанська Армія (УПА) спочатку воювала проти Вермахту, а потім проти радянських військ – як єдина армія в Європі проти обох.
Вони вбивають нас, як у Бучі, тільки тому, що ми українці. Ми дякуємо Німеччині за підтримку країни, яка не хоче і не може капітулювати. Ми не можемо капітулювати!
